Науково-практична конференція «Педагогіка духовності. Викладання морально-етичних предметів християнського спрямування : досвід, проблеми та перспективи ». Відгуки.
15 травня відбулась Науково – практична конференція випускників та слухачів вищих богословських курсів ім. святого рівноапостольного князя Володимира «Педагогіка духовності. Викладання морально-етичних предметів християнського спрямування : досвід, проблеми та перспективи ».
Ця конференція справила на мене велике враження насамперед своєю високодуховною тематикою та наближеністю до потреб і проблем сучасного суспільства, людини як особистості. На конференцію були запрошені науковці, освітяни, випускники та слухачі вищих богословських курсів а також всі бажаючі, хто цікавиться проблемами формування духовної, творчої та відповідальної особистості. Доповіді учасників висвітлювали не тільки стан духовності суспільства України, а і пропонували шляхи вирішення основних проблем, ділилися досвідом викладання морально-етичних предметів християнського спрямування для різних вікових категорій: від дітей дошкільного віку до дорослих людей. Освітяни представили цікаві методики викладання, підручники та методичні розробки, спрямовані на формування духовної, творчої та відповідальної особистості, здатної жити і творити у сучасному суспільстві.
Для розповсюдження Слова Божого існують різні просвітницькі форми навчання: очна, заочна, кореспондентська та дистанційна.
Як студент дистанційної форми навчання хочу поділитись враженнями від процесу навчання за цією формою.
З власного досвіду я знаю, що чималий відсоток населення сумнівається у ефективності дистанційного навчання. Мовляв, якщо ми не завжди можемо засвоїти матеріал в аудиторії, під час лекції, то чого можна чекати «від купи заліза та якоїсь мережі». Така картина існує через те, що в Україні дистанційна форма ще не досить поширена. Хоча більшість людей вже не уявляє свого життя без користування інтернетом для різних потреб, - пошуку інформації, спілкування по електронній пошті, просто відпочинку. Але світовий досвід дистанційного навчання вже довів сою актуальність, ефективність, гнучкість, можливість задовольнити різні категорії тих, хто навчається.
У квітні-травні я вивчила Предварительный курс по "Истории Вселенской Церкви " за дистанційною формою. Хочу сказати, що я взагалі-то дуже завантажена роботою людина і навчалася за цим курсом у той час, коли видавалася можливість, - чи пізно ввечері, чи у вихідні дні. Матеріал курсу дуже цікавий, логічно структурований у модулі, сприятливі для сприйняття. Я могла працювати над темою у тому режимі, що забезпечив засвоєння матеріалу. Деякі теми я опрацьовувала досить довго, перечитувала декілька разів (що неможливо на лекції), переосмислювала, а деякі знайомі мені положення лише переглядала.
Наприкінці курсу я пройшла тест. Я вважала, що вивчила все досконало, але «комп ’ ютер вивів мене на чисту воду». Питання тесту підготовлені так майстерно, що над ними треба подумати. Тож знову повертаємося до ще більш глибокого вивчення і переосмислення. Є можливість задати питання і викладачу, і поспілкуватися із студентами у Форумі, обговорити цікаві питання.
Вважаю, що дана форма навчання повністю відповідає запиту суспільства, може використовуватись як самостійна, а також як доповнення до існуючих форм навчання.
Хочу побажати колективу Вищих богословських курсів Божої підтримки на шляху просвітницької діяльності з формування високодуховної особистості.
Павлова Тетяна Павлівна, студентка дистанційної форми навчання Вищих богословських курсів, доцент кафедри іноземних мов і прикладної лінгвістики Національного авіаційного університету |
Читайте також:
- «Капельки» в Киеве: состоялась встреча студентов Высших Свято-Владимирских православных богословских курсов с редакцией журнала
- Архимандрит Ефрем, настоятель Афонского монастыря Ватопед: «Не ищите радости вне себя, она внутри»
- Вышел новый 4-й номер детского православного журнала «Кузнечик»
- Первый всеукраинский конкурс программ, сценариев, проектов воскресных школ.
- Проблемы христианской биоэтики